Михайло Юденков. Острови кольору. Виставка живопису

Галерея мистецтв “Академічна” Української академії банківської справи знову знайоме цінителів мистецтва з творчістю Михайла Юденкова. На попередній виставці “Форма і образ” були показані гуаші цього талановитого сумського художника, а в експозиції виставки “Острови кольору” шанувальники побачать мальовничі роботи, виконані в 1997 – 2002 роках.

В основі фігуральних і абстрактних композицій художника знаходиться кольоровий і геометричний початок. Підвищена динаміка кольору надає композиціям глибокий та змістовний образ. Зіткнення кольорів визиває відчуття подвійності та трагічності образів (“Дівчина в чорній хустці”), або показує його духовну складову (“Роздуми. Метафізична голова”). В іронічно-гротескній “Прогулянці” автор протиставить тональну стриманість переходів в зображенні людського тіла кольоровим лініям, які буквально перерізають площину картини, руйнуючи ілюзію міського середовища. Дякуючи цьому створюється фантасмагоричність міста, що породжує ланцюг ілюзій, навіяних літературними творами Гоголя та Булгакова.

Ритм кольорових площин начебто перетікає з одного полотна художника на інше. Фіолетові багатогранники в “Токкаті” пізніше виникають і в “Вечірніх арабесках”. Сині лінії в роботі “Острови” повертаються в повній мірі в композиції “Синя”. Кольорові субстанції, які співіснують одна з одною, наповнюються духовним змістом і виходять за рамки символічної системи кольору.

Переглядаючи роботи М. Юденкова можна відмітити, що художник прагне підкреслити необізнаність об’єктів, які створені його художньою волею. Так в “Натюрморті” він розвертає композицію в повному масштабі полотна, відокремлює одну площину від іншої чорним кольором в результаті чого кожна деталь набуває смислову значимість. Геометричну жорсткість компенсують лінії морської раковини, які вказують на природні витоки абстрактних форм.

Художник створює картину світу з не зовсім зрозумілою системою координат. На полотнах набуває форму інша реальність, чим створює ілюзію нового утопічного світу.

Символічність і музичність форм характерні для композиції “Токкати”. В ній, як і в музичній формі поєднані чіткий рух ритму і віртуозна кольорова гармонія. Дивлячись на дану композицію, спливає в памяті образ “Венеції” української художниці Олександри Екстер, але хочеться думати що в картині сумського художника звучить мелодія народжена на сумській землі.