9 жовтня о 15 годині у Сумському художньому музеї ім. Н.Х. Онацького відвідувачі мали можливість споглядати не тільки картини, але також живу людину і, що є ще більш несподіваним, мертвого зайця у неї на руках.
“Як пояснити картини мертвому зайцю” – перфоманс Йозефа Бойса, в якому митець з головою, вкритою медом та золотом бормотав незрозумілі звуки та пояснення розміщених на стінах картин у вухо мертвому зайцю, відбувся у 1965 р. Пізніше перфомер пояснював, що іноді у мертвої тварини більше інтуїції, ніж у живої людини. Проте, перфоманс не тільки говорить про те, що мертвому зайцю буває легше пояснити смисл картини, ніж людині. Це – тема життя і смерті, включення в життя мертвої свідомості, її оживлення власною думкою.
Неможливо зрозуміти цю дію без певної інформації про автора. Йозеф Бойс (нім. Joseph Beuys, 1921, Крефельд, Німеччина) — впливовий німецький художник, скульптор, теоретик та викладач, автор концепції “соціальної скульптури”, за якою художник, артист є скульптором суспільства і ліпить його за іншими формами, ніж політики та бізнесмени. За час життя Й. Бойс став культовою фігурою у сучасному мистецтві. Підчас другої світової війни він опинився у лавах німецьких військових повітряних сил у Криму. В 1943 р. його літак було збито. Й. Бойс заявляв, що його життя врятували Кримські татари, замотуючи його тіло у волок, змащений салом. Достеменно не відомо, чи є та історія правдою, чи продуктом індивідуальної міфології, так властивої багатьом геніям сучасності. Але, посилаючись на неї, він часто використовував волок, жир, мед як елементи своїх скульптур, інсталяцій, перфомансів. Художник надавав матеріалам символічне значення. Наприклад, мед для нього символізував ідеальне суспільство братерства та тепла, жир – органічну субстанцію життя, золото – містику і чаклунство.
Практика перфомансів дозволяє “реперфомування” – відтворення класичних речей, що й зробили учасники студії перфомансу УАБС. Але та ж сама практика, яка існує вже майже століття, передбачає відсутність можливості задавати питання виконавцю чи організаторам щодо того, що відбувається. Перфоманс – мистецтво для посвячених та для тих, хто хоче його розуміти.
P.S. Насправді, досвід представленого перфомансу найзначнішим був для людини, яка його виконувала. Перформер (Андрій Чебиряко) розповів, що протягом двох годин, коли він сидів нерухомо, час від часу до нього підходили люди, одні – гладили зайчика, інщі – намагалися стягнути з хлопця золоту маску.
